A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Іванівська громада
Тернопільська область, Теребовлянський район

Історична довідка село Ілавче

На північний схід, за 13 км. від Теребовлі, серед привільного степу розкинулося подільське село Ілавче. Воно має довгу історію, про що свідчать численні знахідки з давніх часів.

     На основі народних  переказів утворилося дві версії  щодо походження назви села. Одна - від імені першого поселенця Іллі. Інша, яка є більш вірогідною, стверджує, що назва закріпилася  від географічних ознак. І оскільки перші хатини появилися у місцині, де два  струмки зливалися  в один потік, утворюючи своєрідні «вила», то й поселення отримало початкову назву Вилавче (згодом-Ілавче).Тут бере початок ліва притока Гнізни- потік Сорочка.

      Село зазнало багаторазових спустошень від турецьких і татарських набігів. Повністю було зруйноване під час походу Батия на Теребовлю,  коли він на своєму шляху натрапив тоді на непрохідні болота в місцині Поплави і повернув на Ілавче.Та урожайна земля притягувала сюди нових поселенців, які прибували з різних місць Галичини, Поділля, Карпат. Населення села швидко зростало.У1926 році село вже мало 960 господарств з понад 4000 мешканцями.

Ілавчани належали до заможних селян, бо 18% мало понад 15 моргів поля, 34% мали від 5 до 14моргів землі, 45%мали від 1 до 5 моргів землі. Таких, що мали лише хатину та город, було всього лише 3% населення.

      Упродовж сотні літ Ілавче мало 15 священників, які спричинилися найбільше до морального, культурного та господарського піднесення села.    

       Перша дяківська школа була заснована ще у 1412 р.

  Довголітнім учителем в Ілавче був поляк Людовік Божемський, який був одружений з українкою. Дяком у селі був Хаджай, його син закінчив учительську семінарію. Крім того багато селянських дітей Ілавча закінчили середні й вищі школи. Це такі, як професор Василь Коваль, що мав велику бібліотеку, де було багато рідкісних книг, як, наприклад, перший «Кобзар» Т.Г.Шевченка, «Русалка Дністрова» О.М.Шашкевича та ін. Професор В.Коваль, син Онуфрія, бідного зарібника графа Сташинського, гостював у священиків і мав звичай по бібліотеках священиків визбирувати рідкісну літературу. В.Коваль закінчив богословію й філософію, був ходячий енциклопедист, надзвичайно начитаний.Любив ходити до Зарваниці на прощу, оповідати цікаві історії. Першу світову війну відбув в австрійській армії, потім був в УГА. Прекрасно говорив по-німецьки, латинськи, грецьки й жидівськи. Помер в еміграції в Німеччині.

         У 1914 р. школа в селі Ілавче була розміщена в одному будинку, де були дві класні кімнати. Директором  був Людовік Божемський.

Приміщення старої школи

     ( 1919-1960 рр.)    

 У 1919 р. до с. Ілавче на посаду вчителів приїхала сім’я Боднаруків, Михайло Онуфрійович та Софія Ксаверівна.

Боднарук М.О.         Боднарук С.К.

   Михайло Онуфрійович, 1892 р.н., уродженець с. Литятин Бережанського р-ну. Викладав у школі українську, іноземну мови, математику. Софія Ксаверівна Боднарук (з дому Фачинська) родом з Польщі, м. Лютовіска. Закінчила Бережанську гімназію, викладала  у молодших класах.

     1920 р., коли виїхав Божемський, директором школи призначили  Боднарука Михайла Онуфрійовича на кілька років, бо він був українцем, а це не подобалося владі.  У 1921 р. працювало 6 вчителів і навчалося 250 учнів. У 1925 р. директором поставили молодого енергійного поляка Тенчу Антона. Всіх вчителів тоді було 6, а учнів – 360. У 1939 р. директором знову поставили Боднарука М.О., який пробув на цій посаді до 1946 р.

      На багаторічні прохання вчителів та односельчан у 1938 р. почали будівництво нової школи. Польський уряд не хотів, щоб у Ілавче була українська школа, однак поміщиця Грабіна, яка проживала у с. Сороцькому, разом зі своїм племінником, військовим капітаном, посприяли будівництву нової школи. У 1940-1945 рр. її розібрали.

У 1939 р.  працювало 9 вчителів, навчалося 379 учнів. Школу розміщували по селу. Клас був на Кругляку (Юзофівці) у господаря Дзюби (тут працював вчитель Заячківський Антон), на Причепах (Новосад Антон), де було розміщено перший і другий  класи. Старші класи (по шостий клас) навчалися у головгій школі, у поміщицькому будинку Гуриша за селом.

  У 1940 р. працювали такі вчителі, як Боднар Ольга, Райх Володимир, Миколаєнко з Теребовлі, Бекесевич Ольга, Ситник Іванна, Боднарук Софія, Боднарук Михайло.           

     1944 р. (після фронту) директором був Боднарук Михайло. Два місяці було лише 4 вчителі – одна сім”я Боднаруків. 1945 р. школа працювала у дві зміни, де навчалося 407 учнів. Було 8 вчителів.

   1947 р. (директор Суліма – 4 місяці, завпед Запара Ганна Федорівна) 12 вчителів навчало 385 учнів. Школа розміщувалася у попівському будинку, де було 6 класних кімнат.

     1948 р. директором була Редька Марфа Андріївна. В основному шкільному будинку розміщувалося 2 класні кімнати, а в попівському будинку – 5 класних кімнат та бібліотечний кабінет. Була шкільна майстерня, спортивний зал, шкільна їдальня.

Один з корпусів старої школи

        ( 1947-1960 рр.)

       У 1950 р. директором школи став Чижик Валентин Васильович, завпедом була Гітерман Раїса Андріївна. З бібліотекарем і піонервожатою колектив нараховував 24 чоловіки. Збільшилася кількість класів, добудовано 4 класні кімнати в попівському приміщенні (з сараїв).

До 1951 р. школа була семирічна, а у 1951-1952 н. р. реорганізована у середню школу. У цей час директором був Костюк Гнат Гордійович, завпедом – Гітерман Раїса Андріївна. Навчалося 462 учні.  Випускний, 10 клас налічував  17 учнів.

Вчителі молодших класів

Стоять (зліва направо):Косцова, Погоріла,

Терещук, Янюк, Сарака.

Сидять (зліва направо):Боднарук, Чижик,

Жарська.

 1953 р. у школі працював 31 вчитель. Було 17 класів, в яких навчалося 445 учнів. Працювали гуртки:

 - співочий ( кер. Боднарук С.М.);

 - духовий ( кер. Шафранович С.І.);

 - ручної праці ( кер. Терещук В.Ю.).

 З 1954 по 1957 рр. директором школи був Леонов Іван Євдокимович, завпедом – Жарський С.А. Школа була повністю укомплектована вчителями. Навчалося понад 400 дітей.

    1958 р. директором школи став Данільченко П.М., який у 1959 році розпочав будівництво нової типової школи. А вже 13 листопада 1961 р. учні перейшли на навчання у нове приміщення. Першими її випускниками стали:

Вальчак Іван

Вертепний Богдан

Греськів Іван

Греськів Марія

Заблоцька Люба

Іванців Володимир

Коваль Йосип

Копистинська Ольга

Луцик Марія

Масляк Марія

Новосад Наталія

Новосад Іван

Снітинська Марія

Трач Ганна

Федорович Ярослав

Фіньковська Олександра.

Першими учями, які переступили поріг нової школи, стали

Будівський Йосип                          

Будівський Іван

Буката Марія

Греськів Орися

Греськів Мирон

Гопчарик Надія

Голик Іван

Деркач Іван

Деркач Михайло

Заграбелюк Марія

Костецький Йосип

Копчак Марія

Калишин Василь

Кандиба Марія

Кругляк Мирон

Миць Ганна

Маційовський Михайло

Новосад Богдан

Покропивний Михайло

Сарака Марія

Терещук Наталія

Твердун Мирослав

Ференц Михайло

Чайка Степан

Швалюк Євгенія

Шпачинський Степан

Перша лінійка біля

новозбудованої школи

     (1962 р.)

 З 1961 по 1973 рр. директором школи був Баран Іван Васильович.

1973 – 1976 рр. – Петріца Мирослав Федорович.

1976 – 1985 рр. – Рупа Богдан Васильович

З 1985 по 1996 рр. директором школи був Калиняк Василь Михайлович.

    У 1992 році   важливою подією в житті школи стало родинне свято в рамках Руху учнівської молоді «Моя земля – земля моїх батьків» «Роде наш красний, роде наш прекрасний», проведене класним керівником 5 класу Посмітюхом І.М. та заступником з виховної роботи  Маційовською  Н.М. До проведення свята були залучені батьки та громадськість  села.

У цьому ж році на базі школи проводився районний семінар заступників директорів з навчально-виховної роботи, який проводила завуч Подедворна Ірина Василівна. Відкритий урок з української літератури пам’яті В.Стуса

«Народе мій, до тебе я ще верну» проводила вчитель вищої категорії

Шубала Ліліана Едуардівна, якій у 1995 р. було присвоєно звання « Вчитель-методист».  

  У 1992 році на базі школи був заснований осередок Всеукраїнського товариства української мови ім. Т.Г.Шевченка, керівником якого була вчитель української мови Шубала Л.Е. Згодом воно переросло у товариство «Просвіта».

Учні 10-го класу під час уроку

        У 1992 році на базі школи був заснований осередок Всеукраїнського товариства української мови ім. Т.Г.Шевченка, керівником якого була вчитель української мови Шубала Л.Е. Згодом воно переросло у товариство «Просвіта».

     У 1994 році на території школи було відкрито пам’ятник  Т.Г.Шевченку на кошти, зібрані під час вистав драматичного гуртка «Просвіти». Будівницвом пам’ятника займався активіст Греськів Мирон Михайлович. Щорічно у березні  Шевченківські дні у школі відзначаються біля монумента.

Відкриття памятника Т.Г.Шевченку

                         (1994 р.)

 З 1997  - Терещук Валентина Антонівна.

Протягом 2000-2008 рр. на базі школи проведено ряд районних семінарів:

    2001 р. – вчителів географії, відкритий урок проводила вчитель географії     Поперечна М.П.

    2002 р. – вчителів ДПЮ, проводив відкритий урок вчитель ДПЮ Маційовський І.В.

   2003 р. – вчителів фізкультури, своїм досвідом ділився вчитель фізкультури Терещук Ю.В.

   2003 р. – вчителів хімії, готували семінар вчителі хімії Маційовська Н.М. та Чайка М.М.

    2003 р. – вчителів зарубіжної літератури, відкритий урок – вчитель Терещук В.А., позакласний захід – Будівська Г.М.

    2004 р. – вчителів ОБЖ, відкритий урок проводила вчитель ОБЖ Чайка М.М.

     2005 р. – вчителів математики, готували семінар вчителі математики Твердун Б.С., Шафранович Г.М.

     2006 р. -  вчителів історії, відкритий урок вчителя історії Шубалого Є.Й.

    2007 р. – вчителів музики, провів семінар вчитель музики Маційовський О.С.

   У 2001 р. школа відзначала свій 40-річний ювілей, на який були запрошені завідуючий районним відділом освіти, колишній директор нашої школи Петріца М. Ф., Баран І.В., колишній директор школи, вчителі, перші випускники та перші першокласники нової школи.З цікавими повідомленнями виступили Петріца М.Ф., Баран І.В.,Сімонович В.Ю., Білошицька Г.М.,  Гарматій М.І., представник першого випуску,нині вчитель Сороцької ЗОШ І-ІІ ст., Будівський Й.С., інспектор райво, представник перших першокласників.

Додаток - 1 

Додаток - 2

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь